tuse4kakorzueva запропонувала підтримати мовний флешмоб, розпочатий в Донецьку: львів'яни на знак солідарності сьогодні говорили російською, а Донецьк - українською. Скажу чесно, я як та собака: розуміти українську розумію, але говорю жахливо, а пишу лише за допомогою автоперевірки.) Але заради такої справи - черкну пару рядків. )Згадалося, як в 90-ті їздили на батьківщину нашої бабусі - у село на Хмельниччині. І, почувши, що я говорю російською, родичи теж переходили на російську. А я всім відповідала, що розумію, тільки не говорю. Так і розмовляли - на двох мовах. Ви скажете - так то ж родичи! Так я і в інших місцях російською розмовляла - і ніхто не кривився.
А ще пам'ятаю, як водій - кримський татарин вчив мене татарським словам: якши, кунеш, шекер, хошкельди, сагол...
А наша викладачка з вокалу Ульвіє співає з дітьми українські та російські пісні, а Максим співав татарською, а зараз інший Максим теж співає татарською.
Ні, у мене немає рожевих окулярів.
Просто я знаю, що - при бажанні! - люди можуть зрозуміти один одного. І домовитися. Я дуже цього хочу!
У мене в дитинстві була книжка з рукоділля - "Веселі клаптики" (не лоскутки, а именно клаптики). І з тих пір дуже подобається це слівце - клаптики - воно смішне і добре. Нехай такий тег буде - "веселі клаптики". Я саме нарізала шматочків і потихеньку сшиваю. Потихеньку - тому що ручками. ) Але про це потім. Очі злипаються. Усім - доброї ночі. І добрих днів!
Для друзей, кому трудно понять, о чем тут я балакаю )) - перевод:
Наташа
tuse4kakorzueva предложила поддержать языковой флешмоб, начатый в Донецке: львовяне в знак солидарности сегодня говорили на русском, а Донецк - по-украински. Скажу честно, я как та собака: понимать украинский понимаю, но говорю ужасно, а пишу только с помощью автопроверки. ) Но ради такого дела - черкну пару строк. )Вспомнилось, как в 90-е ездили на родину нашей бабушки - в село на Хмельниччине. И, услышав, что я говорю по-русски, родственники тоже переходили на русский. А я всем отвечала, что понимаю, только не говорю. Так и говорили - на двух языках. Вы скажете - так это же родственники! Так я и в других местах на русском говорила - и никто не кривиился.
А еще помню, как водитель - крымский татарин учил меня татарским словам: якши (хороший), кунеш (солнце), шекер (сахар), хошкельды (добро пожаловать), сагол (спасибо) ...
А наша преподавательница по вокалу Ульвие поет с детьми украинские и российские песни, а Максим пел на татарском, а сейчас другой Максим тоже поет по-татарски.
Нет, у меня нет розовых очков.
Просто я знаю, что - при желании! - люди могут понять друг друга. И договориться. Я очень этого хочу!
У меня в детстве была книжка по рукоделию - "Веселі клаптики" (не лоскутки, а именно клаптики). И с тех пор очень нравится это слово - клаптики - оно смешное и хорошее. Пусть такой тег будет - "веселі клаптики". Я как раз нарезала кусочков и потихоньку сшиваю. Потихоньку - потому что ручками.) Но об этом потом. Глаза слипаются.
Всем - доброй ночи. И добрых дней!
АПД. Подержите за нас кулаки, замолвите слово - на любом языке - у нас сейчас очень напряженно...
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →